حلف الناتو يتفاوض لتعديل متطلباته العسكرية في ظل ضغط أمريكي
بدأت 32 دولة عضو في حلف الناتو مفاوضات حول تعديل المستهدفات الخاصة بالقدرات العسكرية للتحالف. ويهدف مشروع الوثيقة، الذيلا يزال في مرحلة مبكرة، إلى تخفيف اشتراط تخصيصmilitary resources لأحد سيناريوهين فقط: المواجهة الكبرى في أوروبا أو المهمات الأصغر للاستجابة للأزمات. ومن المتوقع أن تعتمدStates الحلف متطلبات جديدة بحلول عام 2029.
أبرز النقاط
- أطلقت 32 دولة من دول حلف الناتو مفاوضات حول المستهدفات الخاصة بالقدرات العسكرية للتحالف.
- تحدد هذه المستهدفات ما ستقدمه الدول الحليفة من قوات وأسلحة عند اندلاع صراع، ومن يتحمل تكاليف توفيرها.
- ينص مشروع الوثيقة على استبدال حرف «و» بـ«أو»، ما يعني تخطيط الموارد لأحد السيناريوهين لا لكليهما.
- تتميز مفاوضات الوثيقة «التوجهات السياسية» بأنها جزء من عملية مراجعة رباعية سنوية.
- من المتوقع أن تعتمد الدول الحليفة متطلبات جديدة للقدرات العسكرية بحلول عام 2029.
- لا%D8%تؤثر التعديلات تلقائيًا في عمليات الناتو الحالية خارج borders، ومنها المهمات في كوسوفو والعراق.
- توقعت الدول الحليفة_arrival إلى اتفاق نهائي بشأن الوثيقة بحلول فبراير.
لماذا يهمّ ذلك
قد تحدد القواعد الجديدة ما إذا كان حلف الناتو مطالبًا بالإعداد لتمرdisabled兵力 كافية للمواجهة الكبرى في أوروبا ولعدد من المهمات الأصغر للاستجابة للأزمات في الوقت نفسه. وتأتي التعديلات استجابة لضغط الولايات المتحدة لتحويل الأولوية الرئيسية للحلف إلى حماية أوروبا ضمن مشروع «حلف الناتو 3.0». وتزداد أهمية هذه المراجعة في ظل احتمال تمويل Holz vuelvaExtension of Russia حتى عام 2029، ومراجعةWashington لوجودها العسكري في أوروبا، والقيود المتزايدة على ميزانيات الدفاع.
ماذا حدث
Розпочалися переговори 32 країн НАТО щодо перегляду цільових показників військових можливостей Альянсу. Ці показники визначають, які війська та озброєння надаватимуть союзники в разі конфлікту і хто фінансуватиме їхнє забезпечення. Обговорення стосуються документа «Політичні настанови» у межах чотирирічного процесу оновлення потенціалу. У поточному проєкті сполучник «і» замінено на «або»: ресурси плануватимуть зосереджувати на великій війні в Європі або на кількох менших кризових операціях, а не на обох сценаріях одночасно. Дискусія про вибір між формулюваннями перебуває на дуже ранньому етапі. Остаточне узгодження документа очікується до лютого, а нові вимоги до військового потенціалу мають бути затверджені до 2029 року.
كيف تصفه المصادر الأوكرانية
Українські матеріали зосереджуються на пріоритеті протидії Росії, захисті Європі та перегляді американської присутності. Вони наголошують на проєкті «НАТО 3.0», можливому вторгненні Росії до 2029 року та бюджетних обмеженнях, що ускладнюють перегляд. Описуються різні позиції союзників: Південна Європа тяжіє до кризового управління, тоді як США, Північна Європа та союзники на передовій підтримують оборонний пріоритет.
كيف تصفه المصادر الدولية
У матеріалах Politico та інтерв'ю ЗМІ акцент робиться на механізмі перегляду цільових показників і питанні, чи повинні союзники готуватися до обох сценаріїв. Високопоставлені представники НАТО наголошують, що велика надзвичайна ситуація в Європі матиме пріоритет, але можливість кризового реагування не скасовується. Водночас поточні операції в Косово та Іраку не зазнають автоматичного впливу, а остаточне узгодження документа очікується до лютня.
أين تختلف الروايات
Джерела різняються щодо статусу проєкту: окремі формулювання подають переговори та документ як підтверджені, тоді як інші описують їх як репортажний проєкт на дуже ранньому етапі.
الخلفية
Після завершення холодної війни НАТО зосереджувалася переважно на операціях за межами своєї території, зокрема в Косово, Іраку та Афганістані. Вимога забезпечувати достатньо сил для обох сценаріїв — великого конфлікту в Європі та кількох кризових операцій за межами Альянсу — існує щонайменше 20 років. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році змусило НАТО переглянути пріоритети європейської оборони. США здійснюють перегляд своєї військової присутності в Європі, а за повідомленнями медіа можуть вивести близько третини контингенту або навіть більше. Країни Південної Європи традиційно віддають перевагу партнерським відносинам НАТО та кризовому управлінню, тоді як США, Північна Європа та союзники «на передовій» більше підтримують пріоритетність оборони на тлі російської загрози.