قصف روسي نقطة توزيع مساعدات إنسانية في كوميشوفاخا يقتل 57 على الأقل

لماذا يهمّ ذلك

Удар по заздалегідь оголошеному пункту роздачі гуманітарної допомоги та подальші атаки на рятувальників під час розбору завалів породжують занепокоєння щодо захисту гуманітарної діяльності та персоналу цивільного захисту. Пов'язані з цим удари по лікарнях, енергетичній інфраструктурі, житлових будинках і магазину мають правові наслідки за Женевськими конвенціями, Додатковим протоколом I та Римським статутом МКС. Міжнародні оцінки також вказують на порушення основних принципів міжнародного гуманітарного права.

ماذا حدث

Російські війська 2 листопада 2026 року атакували пункт видачі гуманітарної допомоги в селищі Комишуваха Запорізької області. За даними моніторингової місії ООН з прав людини, час і місце роздачі допомоги оголосили заздалегідь. На селище скинули дев'ять авіабомб: спершу ФАБ-500 по колишній гімназії «Джерело», де роздавали гуманітарну допомогу, а потім ФАБ-3000 по укриттю, де перебували люди. Станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, серед них двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських; пошуки тривали. 8 листопада безпілотники тричі, зокрема FPV-дроном, атакували місце робіт рятувальників, які вже сьому добу розбирали завали. Двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень.

Міноборони України навело шість прикладів атак 2–10 листопада, які відомство визнало порушеннями Женевських конвенцій. Серед них — удар 3 листопада по переходу між корпусами міської лікарні у Харкові. На момент атаки в кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник; 73 людини постраждали, а 226 пацієнтів евакуювали. У ніч на 3 листопада Росія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет у дев'яти областях. Головними цілями стали генерація та підстанції; у Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію. За даними ДСНС, загинули двоє людей і ще 20 постраждали.

У ніч на 7 листопада Росія випустила по Києву та Київщині 36 ракет і 172 ударні дрони. Серед цілей були підстанції, що з'єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. Пошкоджено п'ятиповерховий житловий будинок і будівлю на території дитсадка; щонайменше п'ятеро киян постраждали, серед них 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік. 10 листопада удар у Кропивницькому влучив у магазин торговельної мережі, травмувавши двоє людей.

كيف تصفه المصادر الأوكرانية

Українські органи наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були відомі заздалегідь. Міноборони України описує атаки на гуманітарну допомогу, рятувальників, лікарню, енергетику, житловий будинок і магазин як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Шість атак за дев'ять днів подаються як частина ширшого 패턴у ударів по захищених цивільних об'єктах та інфраструктурі. Окремо підкреслюються загиблі серед аварійно-рятувальних і поліцейських, пошкодження рятувальної техніки та масштаб ударів по лікарнях й енергетичній інфраструктурі в кількох регіонах.

كيف تصفه المصادر الدولية

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що удар по заздалегідь оголошеному пункту роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами і злочинами проти людяності.

الخلفية

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року; Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об'єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I — 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I. Відкликання нею 15 листопада декларації про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів у 2019 році не означає виходу з цих договорів. За Женевськими конвенціями та Додатковим протоколом I Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.